Звичайний плач при кольках. Усі діти час від часу плачуть і вередують. Звичайно неважко визначити причину їхнього плачу. У рубриці «Дитина плаче. Як її заспокоїти?» йдеться, зокрема, і про дітей першого року життя. Інтенсивність плачу зростає протягом перших 6-8 тижнів, а потім, на щастя, починає знижуватися. У 3-4 місяці малюки плачуть у середньому не більше години на день.
Однак деякі діти можуть і далі несамовито лементувати, незважаючи на всі зусилля доведених до розпачу батьків. Стандартна формула свідчить: плач при кольках триває більше 3 годин на день, більше 3 днів на тиждень і навіть більше 3 тижнів.
Насправді ж будь-який плач, лемент чи вередування з вигляду здорової дитини, що тривають набагато довше звичайного і не мають очевидних причин, приписуються колькам. Під кольками розуміють біль у кишечнику, однак досі не з’ясовано, чи дійсно немовлята плачуть саме з цієї причини.
Є два різних типи стандартної поведінки дітей при кольках. В одних плач обмежується якимось періодом у вечірні години - звичайно з п’ятої до восьмої. Протягом усього дня дитина задоволена і спокійна, та коли настає вечір, починаються проблеми. Дитина безупинно плаче протягом кількох годин. Виникає питання: що ж воно відбувається увечері, що змушує її так лементувати? Якби це був, приміром, розлад шлунка, то він би давав про себе знати й іншим часом доби, а не тільки ввечері.
Інші діти кричать не вгаваючи і вдень і вночі. У цілому такі малюки зазвичай дуже рухливі й напружені. їхній організм недостатньо відпочиває. Вони легко здригаються або починають плакати від найменшого шуму чи зміни положення тіла.
Коли, наприклад, така дитина, шо лежить на твердій поверхні, скочується на бік чи коли мати з дитиною на руках зробить різкий рух, вона буквально заходиться криком. Саме з цієї причини такі діти не люблять купатися у ванночці в перші кілька місяців.
Реакція на кольки. Батькам з важкою, надзбудливою дитиною, яка до того ж потерпає від кольок, не позаздриш. Такий малюк може заспокоїтися на якийсь час, коли ви берете його на руки. Але вже за кілька хвилин він починає репетувати ще дужче, ніж раніше. При цьому він розмахує ручками і соває ніжками. Він не тільки не заспокоюється, але ніби навіть сердиться на вас за спроби втішити його. Вам боляче на це дивитися. Ви жалієте малюка, принаймні спочатку. Потім ваші почуття починають неадекватно змінюватися, бо ви нічим не можете зарадити йому. Дитина з кожною хвилиною сердиться дедалі більше, але й ви поступово починаєте сердитися. Потім вам стає соромно, що ви гніваєтеся на таке крихітне створіння, і ви намагаєтеся стримати це почуття. Від цього ваше нервове напруження ще більше зростає.
Є кілька способів, щоб вийти з цієї ситуації, але щонайперше ви повинні змиритися зі своїми почуттями. Усі батьки сердяться, засмучуються, переживають і відчувають свою безсилість, якщо не можуть заспокоїти дитину. Багато хто при цьому відчуває почуття провини, особливо якщо це їхня перша дитина. їм здається, що малюк плаче через те, що вони щось зробили неправильно (хоча насправді це не так). Багато батьків у цій ситуації відчувають навіть гнів щодо дитини. І це нормально. Адже це створіння, що репетує, ставить з ніг на голову все ваше життя, і не можна не гніватися на нього за це, навіть якщо ви розумієте, що малюк ні в чому не винен, шо він плаче не навмисно і нічого не має проти вас. Потім дорослі знову починають соромитися своїх почуттів і запевняти себе, що вони погані батьки. Тому коли ваша дитина потерпає від кольок, то перший крок, який ви повинні зробити, це знайти лад своїм почуттям. Ви можете, як і раніше, гніватися на дитину, але принаймні будете при цьому знати, що такі почуття властиві й іншим батькам.
Ніколи не трясіть дитину. Від розпачу й гніву деякі батьки вдаються до останнього засобу. Щоб заспокоїти дитину, вони починають інтенсивно трясти її. Але результат може виявитися непередбачуваним. Наслідком цього можуть стати постійні порушення роботи мозку і навіть смерть. Перш ніж ви дійдете до такого стану, коли це здасться вам останнім із можливих засобів, зверніться по допомогу до інших людей. У більшості міст є цілодобові телефонні лінії підтримки для батьків, куди можна зателефонувати о будь-якій годині дня і ночі. Важливо також, щоб ви були певні, що всі, кому ви довіряєте догляд за своєю дитиною, знають: дитину не можна трясти.
Медичне обстеження. Якщо у вашої дитини кольки, то насамперед необхідно показати її лікарю, щоб переконатися, що немає ніяких інших причин для плачу. Звичайно це дуже заспокоює батьків, особливо якщо малюк добре набирає вагу і нормально розвивається. Іноді можуть знадобитися повторні візити лікаря. (Якщо в дитини кольки і вона погано набирає вагу, то потрібно зробити ретельне медичне обстеження.)
Переконавшись, що в дитини «всього лише» кольки, подумайте про те, що такі діти виростають не менш щасливими, розумними і здоровими, ніж інші. Ваше завдання на цьому етапі - пережити 2-3 місяці лементу.
Як допомогти дитині. Проконсультувавшись із лікарем чи медсестрою, ви можете спробувати ще кілька прийомів, щоб заспокоїти дитину, що потерпає від кольок. Усі ці способи мають короткочасний ефект, але жоден з них не допомагає надовго. Дайте малюкові пустушку в проміжку між годуваннями (я згадую безсмертні слова одного педіатра: «Хоча б для того, щоб заткнути отвір, з якого виходять ці огидні звуки»). Закутайте немовля в теплу ковдру. Повозіть у візку. Підіть на прогулянку, посадивши його в сумку-кенгуру. Покатайте малюка в машині (хоча більшості дітей це швидко набридає і вони знову починають плакати за кілька хвилин). Зробіть йому масаж животика (з використанням лосьйону). Покладіть йому на живіт грілку з гарячою водою. Напоїть його трав’яним настоєм. Змініть штучну суміш на іншу, а якщо ви годуєте груддю, то змініть свій раціон (наприклад, виключіть коров’яче молоко і кофеїн). Дайте йому послухати музику. Можете також покласти його до себе на коліна животиком на грілку з гарячою водою і зробити масаж спини. Грілка повинна бути не дуже гарячою, щоб ви не відчували дискомфорту, коли прикладаєте до неї зап’ясток. Про всяк випадок додатково загорніть її в пелюшку чи рушник.
Надзбудливим дітям часто допомагає спокійний режим - тиша в приміщенні, якомога менше гостей, неголосна мова, плавні рухи. Змінюючи малюкові пелюшки й обмиваючи тільце за допомогою мочалки, кладіть його на велику подушку (з водонепроникною підстилкою), щоб він не міг скотитися на бік. Постійно загортайте його в ковдру.
Якщо жоден із цих способів не допомагає і дитина при цьому сита, здорова і суха, то що робити? Найкраще в цьому разі покласти немовля в ліжечко і дати йому поплакати якийсь час. Можливо, воно заспокоїться само. Звичайно, тяжко слухати плач дитини і бути неспроможним зарадити їй, але будьмо реалістами: що ще ви можете вдіяти? Деякі батьки виходять на вулицю і залишають дитину поплакати. Інші не ризикують навіть виходити з кімнати. Робіть те, що вам підказує серце. Все одно нічого іншого в цій ситуації вдіяти не можна. За якийсь час, якщо дитина все ще плаче, знову візьміть її на руки і повторіть усе спочатку.
Як зарадити собі. Необхідно подумати і про те, як зарадити собі. Може, ви належите до тих батьків, які, довідавшись, що їхня дитина здорова, і зробивши все можливе, щоб заспокоїти її, не потерпають від її плачу. Добре, коли це так. Але деякі батьки не можуть витримати, коли їхній малюк плаче, особливо якщо це їхній первісток. Це ще важче, якщо ви весь час проводите разом з дитиною. У цьому разі добре кілька разів на тиждень піти кудись на годинку-другу з дому. Краще, коли батьки можуть податися куди-небудь разом. Для цього доведеться найняти доглядальницю чи попросити друзів або сусідів підмінити вас на якийсь час.
Якщо ви схожі на більшість батьків, то вас охоплять сумніви: «Чому я повинна залишати свою дитину на чужих людей? Крім того, я все одно хвилюватимусь, залишивши її так надовго».
Поставтеся до такої перерви як до ліків. Дуже важливо і для вас, і для дитини, і для чоловіка, щоб ви не дійшли до стадії знемоги і депресії. Якщо серед ваших знайомих немає нікого, хто міг би вас підмінити, то можете сидіти з дитиною по черзі. Малюкові не потрібні відразу обоє нервових батьків. Пам’ятайте: все, що допомагає вам зберегти душевну рівновагу і відволіктися від турбот, піде на користь і дитині, і всім іншим членам родини. Я ризикую бути нав’язливим, утім, таки повтор: переконайтеся, що люди, які доглядають вашого малюка, знають про те, що його не можна трясти.
Статья опубликована благодаря сайту http://tatufoto.ru/. Вышеупомянутый ресурс, готов предложить вам самые интересные и свежие фотографии татуировок на теле человека, совершенно бесплатно.
|